Навчальний рік виходить
на фінішну пряму, тому тісна співпраця з батьками на сьогоднішній день (під час
дистанційного навчання) дуже актуальна. Тому класні керівники 1-9 класів
зустрілись з батьками онлайн на платформі Zoom 05.05.2020, де обговорили питання дистанційного
навчання у класах.
З відсутніми батьками
була проведена індивідуальна розмова у телефонному режимі. Батьківські збори як
і індивідуальна розмова проводилась за наступним планом.
1. Відвідування уроків
учнями на платформах ZOOM, CLASSROOM, «На Урок» .
2. Відповідальність
щодо виконання завдань школярами дистанційно.
3. Подальше навчання
учнів.
4.Ознайомили батьків із графіком проведення
контрольних робіт у 5-9 класах.
5.Проведення зрізів
знань у вересні-жовтні 2020, щодо навченості дистанційно.
6. Успішність школярів,
та їх безпека в інтернеті, що є важливим аспектом у збереженні життя та здоров’я
кожного школяра.
7. Завершення
навчального року.
8.Батьки випускників
були ознайомлені із процесом видачі документів про закінчення школи, а всі інші
про перевід учнів у наступні класи.
9.Різне (батьки мали
можливість задавати запитання, які їх хвилювали).
Класні керівники давали
поради,як організувати дитину до навчання у дистанційному режимі.
Крім вищевказаного систематично з батьками
учнів,
які не відвідують платформи
навчання проводяться індивідуальні
бесіди, вияснюються причини їх відсутності на уроках, також ведуться розмови
щодо виконання поставлених завдань учителями.
Методичні рекомендації щодо адаптації учнів 1-го класу
до шкільного навчання для вчителів, батьків
Вступ
до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини.
Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої
особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не
лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й
про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє
місце серед інших.
Початок
навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже
багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й
нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
До
важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що
пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною
фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової
інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають
однолітки.
Змінюється
соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний
інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна
діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною,
такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім
середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню,
школі, шкільним справам.
Адаптація
– процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи
відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб
призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який
пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів
поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у
дитини спадає напруга та тривожність.
Діти,
яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та
індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який
здійснює психологічний супровід цього процесу.
Рекомендації батькам та педагогам:
Ø створення
сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;
Ø роль
самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим
більше труднощів у дитини у школі);
Ø перша
умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків;
Ø формування
інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
Ø обов’язкове
знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;
Ø неприпустимість
фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у
присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);
Ø виключення
таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;
Ø урахування
темпераменту дитини у період адапації до шкільного навчання;
Ø надання
дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її
навчальною діяльністю;
Ø заохочення
дитини не тільки за навчальні успіхи;
Ø моральне
стимулювання досягнень дитини;
Ø
розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.
Рекомендації батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до
навчання в школі
Вранці будіть дитину
спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки,
особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
· Не відправляйте дитину
до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.
· Збираючи дитину до
школи, побажайте їй успіхів.
· Старання дитини
обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення
необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси
як впевненість у своїх можливостях.
· В режимі дня для
кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час.
Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.
· Розширюйте і
збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати
думки інших для формування власних поглядів.
· Не порівнюйте дитину з
іншими дітьми
· Не обговорюйте при
дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності
дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати. сварку.
· Дозволяйте дитині
виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.
· Розвивайте світогляд
дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
· Після школи дитина не
повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити.
Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
· Під час виконання
завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.
· Аргументуйте свої
заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості
вимог.
· Протягом дня знайдіть
півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її
радощі і біль.
· У сім`ї має бути єдина
тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання
дитини вирішуйте без неї.
· Завжди будьте уважними
до стану здоров’я дитини.
· Намагайтеся дивитися
на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її
інтересами.
Десять заповідей для мами і тата першокласника:
1. Починайте «забувати»
про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте
коло її обов'язків.
2. Визначте загальні
інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.
3. Залучайте дитину до
економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися
в сімейному бюджеті.
4. Не лайте, а тим
більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки
дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя,
відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
5. Навчіть дитину
ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з
однолітками та дорослими.
6. Постійно говоріть з
дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.
7. Відповідайте на кожне
запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не
вгасне.
8. Постарайтеся хоч
іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа
для взаєморозуміння.
9. Частіше хваліть вашу
дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.
10. Не будуйте ваші
взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо
можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент
шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Безпечний Інтернет
Програма «Онляндія – Безпека дітей в Інтернеті» охоплює цілу низку заходів, спрямованих на навчання дітей, вчителів та
батьків правилам безпечного користування Інтернетом.
На
сайтіhttp://www.onlandia.org.uaпредставлено
матеріали для дітей, їхніх батьків та вчителів: інтерактивні ігрові сценарії,
короткі тести, готові плани занять, завдяки яким діти і дорослі зможуть
опанувати основи безпечної роботи в Інтернеті.
Адаптація учнів п'ятого
класу до навчання в основній школі
Упродовж усього життя
нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій.
Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до
вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних
періодів є навчання у 5-му класі
Перехід із молодшої
школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи
спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів
попереднього соціального досвіду.
Адаптація дитини до
навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес,
пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.
Як свідчить аналіз,
учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між
п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені
вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання.
Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.
Здається, тільки-но діти
і батьки адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого
класу, до середньої школи. На жаль, у цей період (10-11років) у дітей
втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і
непізнаним: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді і
однокласники. Звичайно ж, є діти, які легко й вільно вливаються в шкільну
систему вимог, а є діти, які відчувають потребу в допомозі вчителів, батьків,
психолога. Відвідуючи уроки у 5-му класі я побачила що, п’ятикласникам у школі
цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними, вони хочуть щоб їх побачив,
оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.
Але ж і ми, вчителі,
також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити
їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні
психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні
знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це
є (я маю на увазі спільні шляхи):
- вміння вчителя ставити
посильні вимоги зі свого предмета;
- уміння класного
керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички
спілкування;
- уміння учнів реально
оцінювати свої можливості.
Більшість дітей
переживає перехід у основну школу як важливий крок у своєму житті. Деякі
пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».
Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у
п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені
вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна
«статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить
серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога,
боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють
їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати
забудькуватими, неорганізованими.
П’ятикласники пристрасно
бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими
труднощами, часто розчаровуються.
Усі зазначені причини
нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні
комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога
й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.
Забезпечення наступності
є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в
основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для
розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в
період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, адміністрації,
учителям, батькам необхідно:
- ураховувати
індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;
- постійно спиратись на
попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх
удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;
- здійснювати
обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;
- забезпечити систему
взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне
співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;
- створювати
освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено,
комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;
- забезпечити систему
оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і
методів роботи з ними на всіх етапах навчання;
- упроваджувати засоби
стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
- розвивати рефлексивні
вміння дивитись на себе з «боку»;
- формувати навички
самоконтролю й самооцінки:
- аналізувати причини
неуспішного адаптаційного періоду;
- запроваджувати
способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.
Отже, успішній адаптації
учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована
координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.